Про кого та як піклується субсидія?

11.09.2008

Покоління 80-х, напевно, пам’ятає рекламний ролик: «Бережіть електроенергію!», що транслювався на каналах радянського телебачення. Чоловічок в пошуках однієї копійки, повмикав, геть усі енергоспоживачі електроенергії. Сьогодні, в наш час, цей рекламний ролик, можна пускати в ефір, під іншим гаслом: «Бережіть надання субсидії!». Адже непоодинокі випадки, коли споживач вмикає навмисно всі енергоспоживачі електроенергії для того, щоб його не позбавили субсидій.

Що ж таке субсидія? Чи справді законопроект про надання субсидій захищає інтереси малозабезпечених людей? Якщо так, то чому зростає заборгованість у населення, по комунальним платежам? Спробуємо з’ясувати ці питання. Відразу зазначимо, що мова буде йти не про «двадцять найбагатших людей України», а про «середньостатистичного громадянина» країни. В зв’язку з тим, що в країні, яка тільки нещодавно проголосила свою Незалежність (1991 рік), склалася ситуація, коли більшість людей опинилося за межею бідності і неспроможні були сплачувати житлово-комунальні послуги, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. На цю ситуацію державний апарат відреагував наступним чином.

4 лютого 1995 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №89 "Про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива". В ній йшла мова про те, що з 1 травня 1995 р. вводиться порядок призначення та надання населенню житлових субсидій.

21 жовтня 1995 року Кабінетом Міністрів України прийнято і затверджено «Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого побутового палива» №848. У ньому зазначається, що критерієм для надання субсидій є рівень доходів родини у відношенні до вартості житлово-комунальних платежів у межах норм з врахуванням пільг.

Субсидією називається матеріальна компенсація витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого побутового палива.

Згідно постанови (пункт 2, 3), право на субсидію отримували громадяни, які проживають у:

- житлових приміщеннях (будинках) державного та громадського житлового фонду, в тому числі у гуртожитках, - на оплату за користування житлом;
- будинках приватного житлового фонду та фонду житлово-будівельних (житлових) кооперативів - на оплату утримання житла;

- будинках житлового фонду незалежно від форм власності - на оплату комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Субсидія призначається, якщо вартість житлово-комунальних послуг перевищує 20, у інших випадках - 15 відсотків від сукупного доходу зареєстрованих членів сім'ї, і дорівнює різниці між вартістю послуг і 20-ма чи 15-ма відсотками сукупного доходу сім'ї.

Оформити субсидію можна у відділі субсидій управління праці та соціального захисту районної або місцевої ради. Той, хто знайомий з оформленням субсидій, погодиться з нами, що для того, щоб оформити субсидію необхідно зібрати і подати цілу низку наступних документів. Цитуємо їх з дошки інформаційних оголошень, яка є у кожному управлінні праці та соціального захисту районної або місцевої ради.

Отже, для того, щоб отримати субсидію необхідно було:
1.Подати заяву (бланк заяви заповнюється в управлінні праці та соціального захисту районної або місцевої ради).
2.Декларацію (аналогічно заповнюється в управлінні праці та соціального захисту районної або місцевої ради, форма, затверджена Міністерством праці та соціальної політики України).
3.Довідки про доходи всіх зареєстрованих на житловій площі за попередні 6 місяців (заробітна плата - за місцем роботи, стипендія - з учбового закладу 1-4 рівня акредитації), доходи від земельних ділянок - з відділу землевпорядкування районних рад чи селищної ради, розмір додаткових доходів: регреси, дивіденди, інші доходи, що обкладаються податком. Військові пенсіонери і пенсіонери, котрі отримують пенсію в іншому районі, подають довідку про доходи з військкомату, та з Пенсійного фонду іншого району. Дані про розмір пенсії звичайних пенсіонерів беруться з бази даних Пенсійного фонду.

Відразу хочемо прокоментувати останнє речення. Якщо дані про розмір пенсії беруться з бази даних Пенсійного фонду, то навіщо пенсіонерові оформляти, ще субсидію? Чи не краще доплачувати до пенсії дотацію на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого побутового палива? “Не краще, – дадуть нам відповідь служби управління праці та соціального захисту, – бо необхідно знати площу квартири, на якій проживає пенсіонер. Якщо вона надлишкова, субсидія не призначається. Вихід один, або замерзати в неопалювальній квартирі, або здаватися на милість ріелторів. Обмінювати квартиру на квартиру меншої площі. До речі остання операція, досить поширена. І не для кого не секрет, що часто пенсіонер опиняється на вулиці. Вже не під назвою споживач житлово-комунальних послуг, а під назвою БПМП (Без Певного Місця Проживання).

Правда, щоб бути лояльними до нашого законодавства, хочемо зазначити, що в Постанові Кабінету міністрів України, від 21 жовтня 1995 р. №848, (положення "Про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива"), в пункті №4 (абзац 3) передбачено, що «в окремих випадках за рахунок коштів, передбачених для надання субсидій, виходячи з конкретних обставин, субсидії можуть призначатися незалежно від розміру загальної площі житла за рішенням органів місцевого самоврядування».

Але згідно діючого порядку, це рішення приймається і дійсне тільки на період призначення субсидій. Тобто, навіть якщо і надається субсидія, то при наступному її отриманні необхідно зібрати повторно всі документи. Є, як то кажуть і робота для ніг людей похилого віку, інвалідів та й для працівників тих інстанцій, в яких беруться відповідні довідки, та яким виплачується зарплата з того ж самого багатостраждального бюджету країни.

4. Паспорти та свідоцтва про народження неповнолітніх дітей, трудові книжки, для пенсіонерів - пенсійні посвідчення, копії ідентифікаційних номерів, документ на право володіння житлом.

5.Розрахункові книжки, квитанції чи аналогічні документи про оплату житлово-комунальних послуг за попередній період. В разі наявності заборгованості за житлово-комунальні послуги необхідно представити договір з житлово-комунальними підприємствами про реструктуризацію заборгованості.

6.Інші документи, що підтверджують дані та наведені у «Декларації».

Щодо того, яка категорія людей підлягає субсидуванню, ми вияснили, тепер спробуємо з’ясувати у яких випадках субсидія не призначається.

Цитуємо перелік з тієї самої дошки інформаційних оголошень. Субсидія не призначається у наступних випадках:
1. Якщо у складі сім'ї є працездатні особи, які не знаходяться у трудових відносинах з підприємством чи підприємцем - фізичною особою, не зареєстровані у центрі зайнятості як особи, що шукають роботу, не навчаються в учбових закладах 1-4 рівня акредитації.

Наш коментар. Тобто, особи, які зареєстровані підприємцями субсидію не отримують. Чому, хотілось би задати питання? Адже завдяки цим людям поповнюється державний бюджет. Ці люди – спрацьовані, замучені щоденним навантаженням підприємницьких турбот, ті ж самі споживачі житлово-комунальних послуг. Завдяки їм функціонують базари, завдяки їм ті, для кого недоступний еліт-сервіс, теж мають можливість відчути себе «європейцями» (перукарні, ательє мод, крамниці, кіоски і т.д). Але з якихось незрозумілих причин питання про видачу субсидії для підприємців дрібного та середнього бізнесу поставлене так, що на неї вони можуть не розраховувати.

2. Якщо уповноважений власник житла, на котрого відкритий особовий рахунок, або будь-хто з зареєстрованих у житловому приміщенні, або членів сім'ї, котрі проживають окремо, здають житлове приміщення за договором найму чи оренди.

Наш коментар. Звичайно, житло здається, але на квартирі, в якій проживає (орендує) декілька чоловік, як правило прописана старенька бабуся. Висновок, держава недоотримує доходів (податки, оплата житлово-комунальних послуг, за придбання скрапленого газу, твердого та рідкого побутового палива), а споживання житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого побутового палива оплачується за сміхотворними показниками та завдяки видачі субсидій.

3. Якщо уповноважений власник житла, на котрого відкритий особовий рахунок, чи будь-хто з зареєстрованих разом з ним чи таких, що проживають окремо, членів сім'ї мають у власності дружини, чоловіка, неповнолітніх дітей у сукупності більше, ніж одне житлове приміщення, загальна площа яких у сумі перевищує норми володіння загальною площею (21 кв. м на кожного зареєстрованого члена сім'ї і додатково 10,5 кв. м на сім'ю).

4. Якщо на уповноваженого власника житла, на котрого відкритий особовий рахунок; або будь-хто з зареєстрованих разом з ним, мають у володінні або володінні дружини чи чоловіка, чи неповнолітніх дітей транспортний засіб, самохідну машину чи механізм, який знаходиться у експлуатації не більше 10 років; рахуючи з року випуску (за виключенням отриманого на пільгових умовах через органи праці та соціального захисту населення) і зареєстрований у встановленому порядку.

Наш коментар. Тобто, якщо ви придбали машину, навіть в кредит на субсидію можете не розраховувати. Як чинять в такому випадку? Правильно, можна підробити документи на машину. Або попросити дядька чи тітку придбати машину на себе, а ви будете їздити за дорученням.

5.Якщо зареєстрована на житловій площі особа, яка претендує на отримання субсидії, не є власником цього житла.

Наш коментар. Власник житла може працювати за кордоном. У кращому випадку допомагає матеріально сім’ї, у гіршому «не дає про себе чути». В результаті заборгованість за квартиру росте, мати з дітьми, як може дає собі раду.

6.В разі придбання (купівля-продаж, обмін) житлового приміщення субсидія призначається не раніше, ніж через рік з місяця придбання.

Наш коментар. Цей пункт міг бути переглянутий соціальними службами.

22 вересня 1997 року умови призначення, порядок надання щомісячної адресної безготівкової житлової субсидії регламентуються у Положенні Кабінету Міністрів України (постанова №1050, від 22.09.1997р) "Про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива". Безготівкова житлова субсидія виплачується за рахунок коштів субвенції з Державного бюджету України. Вважається, що прийнятий механізм пільг та субсидій покриває збільшення ціни природного газу та електроенергії. Зростання тарифів на природний газ та електроенергію не торкається соціально незахищених його верств. Зростання цін розраховане на соціально забезпечених людей. Тому напевно не є дивним той факт, що не дивлячись на всі вжиті заходи, кількість боржників зросла.

27 липня 1998 р. Кабінетом міністрів України прийнята нова постанова №1156 „Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлових субсидій”. Основною відмінністю від попередньої в ній є наступне: "Якщо у житловому приміщенні прописані і проживають тільки пенсіонери і інші непрацездатні громадяни, або якщо у складі прописаних є неповнолітні діти, інваліди І та ІІ групи і середньомісячний сукупний доход на 1 прописаного у житловому приміщенні не перевищує 40% прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць, розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах норм володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування зазначеними послугами за умови призначення житлової субсидії, становить 15% їх середньомісячного сукупного доходу, так само, як і за придбання скрапленого газу, твердого і рідкого палива – 15% річного сукупного доходу".

Як і в попередньому положенні, критерієм для надання субсидії є рівень доходів родини у відношенні до вартості житлово-комунальних платежів у межах норм з врахуванням пільг.

Субсидія призначається з розрахунку санітарної норми житлової площі (21 кв. м на члена сім'ї плюс 10,5 кв. м на сім'ю).

Для прикладу наведемо:

Так, якщо субсидія на оплату електроенергії призначається з розрахунку 75 кВт·годин на сім'ю, що складається з 2 осіб, 90 кВт·год на сім'ю з трьох осіб, 105 кВт·годин на сім'ю з 4 осіб і 150 кВт·годин на сім'ю з 5 і більше осіб. У будинках зі стаціонарними електричними плитами на сім’ю з одного-двох осіб — 100 кВт·год. на місяць; за кожного наступного члена сім’ї — додатково 25 кВт·год., в цілому не більше 200 кВт·год. на місяць на сім’ю.

У будинках, обладнаних електроопалювальними установками, – 28 кВт·год. на один кв. метр опалювальної площі на місяць в опалювальний період з розрахунку 21 кв. метр на одну особу і додатково 10,5 кв. метра на сім’ю, не більше загального розміру опалювальної площі.

Щодо оплати природного газу, то:

Якщо газ використовується для опалення житла — 11 куб. метрів природного газу на 1 кв. метр площі в опалювальний сезон з розрахунку 21 кв. метр на людину і додатково 10,5 кв. метрів на сім’ю.

Якщо використовується тільки газова плита при наявності централізованого гарячого водопостачання — 9,8 куб. метрів газу на одну особу в місяць.

Газова плита, і відсутні централізоване гаряче водопостачання і газовий водонагрівач — 18,3 куб. метрів газу на одну особу в місяць.

Газова плита і газовий водонагрівач — 23,6 куб. метри газу на одну особу в місяць.

Отже, якщо сім’я з 2 осіб за місяць споживає 75 кВт·годин, їй нараховується субсидія. Але всі ми з шкільного курсу знань знаємо, що існують зимові, весняні, літні та осінні місяці. Які відрізняються один від одного тривалістю світлового дня та температурою навколишнього середовища. Якщо весною і літом нікому, як кажуть, і в голову, не прийде включати світло о п’ятій годині дня, або вмикати нагрівальний пристрій, то восени і взимку - це звичайна річ. Отут і проявляється недолік розрахунку субсидії. Припустимо, що влітку сім’я споживає 50 кВт·годин. Розмір субсидії перераховується за фактичним споживанням. Тобто, оплата за 25 кВт·годин, яка вже перерахована на рахунок електромереж, має бути повернена у бюджет як невикористана субвенція. Тому більшість міських РЕС суму, що має бути повернена, виставляють отримувачу субсидії у рахунок, як борг. В інших випадках взагалі позбавляють субсидії. Щоб цього не сталося, як йшла мова на початку нашої статті, люди знайшли досить оригінальний вихід коректування кількості надлишкової електроенергії до встановленої субсидією норми - вмиканням усіх енергоспоживачів електроенергії. Така сама ситуація з використанням скрапленого газу, твердого та рідкого побутового палива. Більшість споживачів погано облікованих ресурсів відносяться до споживання за принципом - «не моє не шкода».

Забігаючи наперед скажемо, що Голова Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) Валерій Кравченко на засіданні уряду 23 липня 2008 року схвалив законопроект «Про комерційний облік природного газу».

Згідно цього законопроекту з 1 жовтня 2009 року українських споживачів газу переведуть на обов’язкові лічильники. «Така міра стосується населення, що проживає в багатоквартирних будинках, оскільки промислові споживачі газу вже переведені на використання газу за лічильниками», - наголосив у своїй промові Валерій Кравченко. Гроші на встановлення лічильників планується залучити з коштів облміськгазів або на залучені гроші. На цей закон покладають великі надії. Передбачається, що прийняття цього закону припинить махінації облгазами необлікованими об’ємами газу, та економії газу в домашніх умовах.

Як бачимо, суттєві похибки у законодавстві (1995 - 1998 рік) призвели не до погашення заборгованості населення по комунальним платежам, а до протилежного результату - зростання. Так, необхідно сказати, нормативні акти Кабінету Міністрів України, міністерств та відомств, що регламентували питання призначення субсидій за період з 1995 по 25 серпня 1998 р. змінювались і доповнювались десять разів (тобто, приймалось 10 відповідних Постанов Кабінету міністрів України).

31 серпня 2000 р. вийшла нова Постанова Кабінету міністрів України від №1361 “Про вдосконалення порядку призначення та надання населенню житлових субсидій”. В ній зазначалося, що громадянам надається право звернутись за призначенням субсидій з дня виникнення в них такого права, але не більше, ніж за три місяці до звернення за призначенням субсидії.

Але, парадокс в тому, що звернення громадян до органів призначення субсидій, збирання документів для призначення субсидій в багатьох випадках затягувались на півроку, а то й цілий рік.

Так само багато незрозумілих ситуацій виникало з розрахунком доходів громадян. Для прикладу наведемо найтиповішу з них, це соціальне незабезпечення неповних сімей (батьки розлучені). Аліменти нараховуються, але платник аліментів переховується, не сплачує їх.

Спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України було затверджено спеціальну методику розрахунку сукупного доходу сім'ї для призначення субсидії від 15.11.2001 486/202/524/455/3370, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.02.2002 за 112/6400.

Згідно пункту 5 Методики, до сукупного доходу сімей (одержувачів) входять, цитуємо:

5.1) нарахована заробітна плата, у тому числі за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі і вихідні дні та за роботу за сумісництвом;
- плата за роботу в колективному сільськогосподарському підприємстві;
- надбавки і доплати всіх видів;
- премії, установлені за системами оплати праці на підприємстві, в установі, організації, незалежно від періодичності і джерел їх виплати;
- відсоткові надбавки і щорічна винагорода з фонду матеріального заохочення за підсумками роботи за рік підприємства, установи чи організації. Премії і щорічні винагороди включаються до сукупного доходу на час їх нарахування, при цьому за рік враховується не більше однієї винагороди за вислугу років;

5.2) інші грошові виплати, які мають систематичний характер (польове забезпечення, доплати за роз'їзний та рухомий характер роботи тощо, крім виплат на відрядження);

5.3) стипендії, пенсії, допомога (крім частини одноразової допомоги при народженні дитини, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форм власності, у тому числі громадських та благодійних), допомога на навчання, безпосередньо отримана особою від підприємства, установи чи організації, за винятком коштів, отриманих на умовах позики чи кредитів. При цьому до сукупного доходу не включається відповідна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід. При зверненні за призначенням кількох видів допомоги, розмір яких визначається з урахуванням сукупного доходу, до сукупного доходу сім'ї входять розміри призначених на дату звернення зазначених видів допомоги, крім допомоги, для призначення якої обчислюється сукупний дохід;

5.4) доходи від підприємницької діяльності та іншої незалежної професійної діяльності, у тому числі доходи адвокатів, приватних нотаріусів та від заняття літературною, художньою, музичною, артистичною та іншою творчою діяльністю. Доходи осіб, які займаються зазначеною діяльністю, визначаються на підставі даних державних податкових органів;

5.5) усі види винагород, які виплачуються штатним (позаштатним) літературним працівникам, художникам, фотокореспондентам та іншим особам з фонду авторського гонорару, а також винагороди, які виплачуються за публічне виконання творів, при цьому розмір доходу визначається як середньомісячний розмір гонорару за рік, що передує зверненню за призначенням допомоги, з урахуванням коефіцієнта зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки;

5.6) матеріальне забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

5.7) доходи від здавання житлового приміщення (будинку) або інших будівель у найм (оренду) на підставі довідок державних податкових органів;

5.8) натуральна оплата праці;

5.9) грошове забезпечення військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби;

5.10) суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, заподіяної працівникові за ушкодження його здоров'я, що пов'язане з виконанням ним трудових обов'язків;

5.11) заробіток учнів та студентів, які поєднують навчання з постійною роботою на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання;

5.12) суми, які виплачувалися за час вимушеного прогулу та суми за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника;

5.13) одержані аліменти;

5.14) фактичний заробіток осіб, які працювали у фізичних осіб. При цьому натуральна частина заробітної плати цих осіб також включається до їхнього сукупного доходу;

5.15) суми індексації грошових доходів населення та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів їх виплати;

5.16) доходи від особистого селянського господарства, земельних ділянок, наданих для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби та земельної частки (паю), виділеної внаслідок розпаювання землі;

5.17) допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;

5.18) інші доходи, які підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 6 Методики, до сукупного доходу включаються також виплати, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме:

6.1) підвищення розміру оплати праці, стипендій та пенсій громадян, які працювали або працюють на територіях радіоактивного забруднення;

6.2) оплата додаткової відпустки;

6.3) різниця між заробітками в разі переведення на нижчеоплачувану роботу;

6.4) середня заробітна плата, що зберігається за працівником у разі звільнення його з роботи у зв'язку з відселенням;

6.5) компенсація за час вимушеного простою;

6.6) щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства;

6.7) щорічна допомога на оздоровлення.

Пунктом 7 Методики встановлені особливості врахування окремих видів доходів:
7.1) доходи, отримані в натуральній формі, зараховуються до сукупного доходу за середніми (ринковими) споживчими цінами відповідного регіону, що були на період, за який вони одержані;

7.2) доходи, отримані в іноземній валюті, перераховуються в гривні за курсом Національного банку України на дату їх отримання, в разі затримки у виплаті доходу - на дату звернення за призначенням соціальної допомоги;

7.3) середньомісячні доходи громадян, які мають фермерське господарство, визначаються на підставі даних державних податкових органів про обсяги доходів за попередній календарний рік, суми яких поділені на 12 з урахуванням індексу інфляції;

7.4) розмір середньомісячного доходу громадян, зайнятих на сезонних роботах, відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 №278, обчислюється, виходячи з доходів за попередній повний сезон, поділених на 12 з урахуванням коефіцієнта зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки;

7.5) при визначенні сукупного доходу одержувачів допомоги дохід від земельних ділянок різних видів призначення враховується як дохід осіб, яким вони передані у власність, володіння або користування за нормативами, що затверджуються місцевими органами виконавчої влади на календарний рік; При цьому доходи від особистого підсобного господарства враховуються як доходи, отримані від земельної ділянки особистого підсобного господарства площею понад 0,06 гектара. Доходи громадян від земельної частки (паю), виділеної внаслідок розпаювання землі, яка перебуває в користуванні сільськогосподарських підприємств без оформлення договору оренди, ураховуються за вищезазначеними нормативами. При здачі земельної частки (паю) в оренду враховується фактично отримана за попередній період сума орендної плати, яка не може бути меншою, ніж визначена договором оренди. При приєднанні земельних часток (паїв) до земель особистого підсобного господарства з метою одержання сільськогосподарської продукції застосовуються нормативи доходів громадян від особистого підсобного господарства; (Підпункт 7.5 пункту 7 в редакції Наказу Мінпраці та соцполітики №74/36/72/102 (z0526-00) від 03.04.2000);

7.6) для непрацюючих громадян, яким призначено пенсію вперше, або якщо вони залишили роботу у період, за який враховуються доходи, і не мають інших доходів, крім пенсії та доходів від особистого підсобного господарства, земельних ділянок, наданих для потреб городництва, сінокосіння і випасання худоби, та земельної частки (паю), виділеної внаслідок розпаювання землі, в сукупному доході на розсуд пенсіонера ураховується дохід за зазначений період або розмір призначеної щомісячної пенсії та доходи від земельних ділянок; (Підпункт 7.6 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінпраці та соцполітики №74/36/72/102 (z0526-00 ) від 03.04.2000 ).

7.7) грошові доходи, визначені пунктом 5 цієї методики, крім премій, щорічних винагород, допомоги на навчання, безпосередньо отриманих особою від підприємства, установи чи організації, суми індексацій грошових доходів населення та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів їх виплати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані; (Підпункт 7.7 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінпраці та соцполітики №74/36/72/102 (z0526-00) від 03.04.2000)

7.8) допомога на навчання, безпосередньо отримана особою від підприємства, установи чи організації, за винятком коштів, отриманих на умовах позики чи на умовах кредитів, враховується в місяці, у якому вона отримана;

7.9) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати враховується у тому місяці, в якому вона отримана;

7.10) суми заборгованості за аліментами, визначені судом або виконавчою службою на підставі рішення про стягнення аліментів, враховуються в тому місяці, у якому здійснено їх повне або часткове погашення;

7.11) доходи осіб, які працюють за трудовим договором у фізичних осіб - підприємців, враховуються за даними відповідних фізичних осіб - підприємців, але в розмірі не меншому, ніж зазначено в трудовому договорі;

7.12) за умови призначення аліментів їх розмір визначається на підставі відомостей підприємств, установ та організацій, які проводять їх нарахування або виплату. При цьому в разі виплати аліментів за домовленістю їх розмір може підтверджуватися заявами особи, яка утримує дитину, та особи, що сплачує аліменти;

7.13) одноразова виплата допомоги у зв'язку з безробіттям для організації безробітними підприємницької діяльності враховується в сукупному доході як середньомісячна величина за період, на який надається ця допомога, визначена шляхом ділення загальної суми виплати на кількість місяців, за які вона одержана;

7.14) доходи, крім премій, щорічних винагород, допомоги на навчання, яка безпосередньо отримана особою від підприємства, установи чи організації, нараховані з періодичністю за квартал, півріччя, рік, враховуються в сукупному доході як середньомісячна величина за відповідний попередній період, визначена шляхом ділення загальної суми доходу на кількість місяців, за які вона нарахована.

До сукупного доходу сімей (одержувачів) не включаються (пункт 8 Методики):

8.1) несплачувані особою аліменти;

8.2) одноразова допомога при народженні дитини, допомога на поховання, одноразова допомога, яка надається за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій, незалежно від форм власності, у тому числі громадських та благодійних;

8.3) житлова субсидія;

8.4) грошове забезпечення військовослужбовців строкової служби;

8.5) розрахункова сума доходу від земельної частки (паю), виділеної внаслідок розпаювання землі, що не використовується з поважних причин (внаслідок похилого віку, інвалідності, наявності малолітніх дітей тощо) сім'ями, які складаються з осіб похилого віку, інвалідів, а також багатодітними сім'ями з малолітніми дітьми.

З даного переліку можна зрозуміти, що загальна сума сукупного доходу одержувачів допомоги включає в себе суму всіх доходів кожної особи. «Загальна сума сукупного доходу розраховується на підставі наданих документів про доходи за останні шість календарних місяців або за два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги. Сукупний дохід включає в себе як поточні щомісячні доходи в грошовій та натуральній формі, так і доходи, які мають нерегулярний характер.» (пункти 9.1; 9.2 Методики). Тобто дохід обчислюється за критеріями:

9.1) сукупний дохід одержувачів допомоги включає в себе суму всіх доходів кожної особи, яка враховується при наданні допомоги, що виплачується як у грошовій, так і в натуральній формі, або в іноземній валюті з будь-яких джерел як на території України, так і за її межами;

9.2) сукупний дохід включає в себе як поточні щомісячні доходи в грошовій та натуральній формі осіб, які враховуються при наданні допомоги, так і доходи, які мають нерегулярний характер;

9.3) сукупний доход визначається за даними останніх шести календарних місяців або двох кварталів, що передують місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги, якщо інше не передбачене законодавством;

9.4) доходи, крім премій, щорічних винагород, допомоги на навчання, яка безпосередньо отримана особою від підприємства, установи чи організації, сум індексацій грошових доходів населення та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, нараховані з періодичністю за квартал, півріччя, рік, ураховуються у сукупному доході як середньомісячна величина за відповідний попередній період, визначена шляхом ділення загальної суми доходу на кількість місяців, за які вона нарахована; ( Підпункт 9.4 пункту 9 в редакції Наказу Мінпраці та соцполітики №74/36/72/102 (z0526-00) від 03.04.2000);

9.5) середньодушовий сукупний дохід обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу всіх осіб, які враховуються при наданні допомоги, на кількість цих осіб.

Але і ці заходи не допомогли катастрофічному зростанню заборгованості населення по комунальним платежам. І справа не тільки в неплатоспроможності населення. До неплатоспроможності населення долучилися і несправність старих, потребуючих заміни сантехнічних та каналізаційних систем. За яку кількість задарма витікшої води державний бюджет недоотримав грошей, тільки як кажуть, «одному Господу відомо». Про себе дає знати і заміна старої сантехніки на «китайського» виробника. Адже, хто зіштовхнувся з принадами «китайської» дешевої сантехніки, той знає, скільки необхідно часу, води і нервів, щоб помитися. Вода здебільшого тече не на вас, а цівкою стікає по трубі. Встановлення лічильників на воду і газ допомогло, але частково. Розрекламована пропаганда безкоштовного встановлення лічильників на газ, не була як слід проконтрольована державними органами місцевого самоврядування. Безкоштовною вона була більшою частиною на паперах. За встановлення бралася відповідна такса. Крім того не всім споживачам вигідне встановлення лічильників. Декому воно невигідне, тому що не вистачає коштів на придбання і встановлення. Іншим по тій причині, як ми вже повідомляли на початку нашої статті, що за квартиру комунальні платежі сплачуються, як за одну людину, а проживає і користується газом, водою декілька чоловік.

Як бачимо, законодавство України потребувало нового закону, який би врегульовував питання видачі субсидій. Тому народним депутатом України А.Четверіковим виноситься на затвердження Верховною Радою України законопроект “Про надання субсидій окремим категоріям громадян”

Цитуємо: Закон визначає шляхи вирішення проблеми погашення заборгованості населення за житлово-комунальні послуги, покращення поточних розрахунків населення за надані послуги та зняття соціальної напруги серед населення. Прийняття Закону України "Про право на субсидії окремих категорій населення" посилить гарантії соціально-економічних прав найбільш вразливих верств населення, сприятиме зменшенню соціальної напруги, буде належно оцінено суспільством як етапний крок на шляху соціального спрямування держави. В рік прийняття закону, до прийняття Державного бюджету на наступний рік, фінансування необхідних видатків здійснюватиметься за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України. Але закон був відхилений на доопрацювання. Узагальнюючий висновок Керівника Головного управління А. Мацюк: «За результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно направити на доопрацювання з урахуванням наведених зауважень та пропозицій з поданням на повторне перше читання».

Висновок на проект Закону України "Про надання субсидій окремим категоріям громадян” (№ 2517 від 12.12.2002), ми приводимо нижче. Висновок ми опубліковуємо завдяки сайту Верховної Ради.

Висновок
на проект Закону України "Про надання субсидій окремим категоріям громадян” (№ 2517 від 12.12.2002)

«Законопроектом пропонується законодавчо уточнити норми щодо надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Зокрема, пропонується громадянам, доход яких нижчий за прожитковий мінімум, поновити невикористане право на призначення субсидій з 1 травня 1995 року, та встановити 15-ти відсоткову частку вартості зазначених послуг у сукупному доході для пільгових категорій при сукупному доході на одного прописаного до 50% прожиткового мінімуму, як підставу для призначення субсидії. Крім цього, пропонується скорегувати норми щодо призначення субсидій особам, які фактично не отримують аліментів, виходячи із загальної площі житла.

Головне науково-експертне управління загалом не заперечує проти необхідності удосконалення соціального захисту малозабезпечених громадян шляхом покращення механізму надання житлових субсидій.

Натомість, вважаємо за доцільне звернути увагу на обставини, які на нашу думку, вимагають доопрацювання законопроекту.

1. Право населення на отримання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в повному обсязі визначено відповідними постановами Кабінету Міністрів України (див. базову постанову від 21 жовтня 1995 року №848 “Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива” з відповідними змінами).

Законодавча пропозиція практично спрямована на уточнення окремих положень цієї постанови, і тому законодавчо не вирішує проблему загалом. На наш погляд, законопроект має не уточнювати зазначену постанову, але, передусім, визначати загальні принципи надання субсидій.

У зв’язку з цим необхідно зазначити, що на розгляді Верховної Ради України знаходиться проект Закону України "Про соціальну підтримку населення щодо оплати вартості житлово-комунальних послуг" (реєстр. №1291 від 02.07.2002), який передбачає комплексне законодавче запровадження норм правового регулювання надання субсидій з оплати житлово-комунальних послуг, і він є достатньо коректно опрацьований з точки зору загальної та правової редакції.

2. Крім того, окремі положення законопроекту, на нашу думку, потребують суттєвого доопрацювання.

Так, зокрема, частиною третьою статті 1 проекту передбачено, що право на отримання субсидій за минулі роки (відповідно до частини 1 цієї статті проекту – з 1 травня 1995 року) поширюється на осіб, дохід яких нижче за прожитковий мінімум, “визначений на відповідний рік Законами України “Про затвердження прожиткового мінімуму”.

У зв’язку з цим звертаємо увагу на те, що затвердження Верховною Радою прожиткового мінімуму було розпочато лише після прийняття відповідного Закону, тобто починаючи з 2000 року, що не дає можливість безпосередньо реалізувати запропоновану пропозицію.

Статтею 2 проекту пропонується надавати субсидії пільговим категоріям громадян, сукупний дохід яких не перевищує 50% прожиткового мінімуму, без відповідних фінансово-економічних обґрунтувань щодо джерел покриття можливих витрат.

Законопроект потребує і ретельного редакційного доопрацювання. Зокрема, це стосується застосування терміну “пенсіонерки” замість “пенсіонери” у статті 2 проекту та включення до “Прикінцевих положень” законопроекту пункту 3 щодо права законодавчої ініціативи народного депутата, визначення підстав та порядку надання субсидій особам, які фактично не отримують аліменти та ряду інших положень.»

Що ж, будемо очікувати доопрацювання, або все ж таки спробуємо хоч трішки поберегти використання електроенергії, газу?

12.12.2006 р. та 10.01.2007 р. вийшли нові вдосконалення постанов Кабінету Міністрів України, у них відбулися суттєві зміни, щодо умов та порядку оформлення субсидій. Схема видачі субсидій спрощувалась. Для оформлення субсидій достатньо візиту громадянина до районного приймального пункту, за місцем проживання, написати заяву та надати декларацію про доходи родини. Дані про житлово-комунальні організації, особовий рахунок, норми та тарифи працівники відділу беруться з розрахункових книжок споживача, та з інформації від усіх організацій, що надають послуги.

До нових вдосконалень Постанов КМУ від 12.12.2006 р. відносилось також те, що вони дозволяли отримати тим громадянам субсидію, які вже декілька років «висіли» у «чорних списках злісних неплатників» користування житла (квартплата) та комунальних послуг (якщо сім’я далі не буде сплачувати обов’язковий платіж, надання субсидії буде припинено).

Зараз очікується нове зростання тарифів на енергоносії, з підвищенням тарифів кількість сімей, які не можуть оплатити житлово-комунальні послуги, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, знову збільшиться. Ми хочемо задати питання - навіщо піднімати ціни на комунальні послуги, збільшуючи кількість субсидій, афер? Невже не краще зробити ціни доступними для платників? Може, не вартує вирішувати питання кризи боргу підняттям цін і збільшенням видачі субсидії? Судити Вам, шановні відвідувачі нашого сайту.